фіксувати

Записувати, записати, позаписувати, зосереджувати, зосередити, позосереджувати

Значення в інших словниках

1. фіксувати — фіксува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. фіксувати — Закріплювати, встановлювати; (у пам'яті) карбувати, зафіксовувати; (на папері) зображати, відтворювати; (увагу) зосереджувати; (події) реєструвати; (азот) БІОЛ. засвоювати.  Словник синонімів Караванського
3. фіксувати — ФІКСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. 1. Встановлювати, закріплювати що-небудь у певному положенні. Фіксувати хвору кінцівку. 2. Відзначаючи, виділяти, закріплювати що-небудь у свідомості, в пам'яті, у викладі тощо.  Словник української мови у 20 томах
4. фіксувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Встановлювати, закріплювати що-небудь у певному положенні. Фіксувати хвору кінцівку. 2》 Відзначаючи, вирізняти, закріплювати що-небудь у свідомості, в пам'яті, у викладі тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. фіксувати — ЗАПИ́СУВАТИ (робити запис про що-небудь), ЗАНОТО́ВУВАТИ, НОТУВА́ТИ, ПРОТОКОЛЮВА́ТИ, ФІКСУВА́ТИ, ЗАФІКСО́ВУВАТИ, ВПИ́СУВАТИ (УПИ́СУВАТИ), ВНО́СИТИ (УНО́СИТИ), ЗАНО́СИТИ (робити запис, включаючи його до інших подібних). — Док.  Словник синонімів української мови
6. фіксувати — Фіксува́ти, -ксу́ю, -ксу́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. фіксувати — ФІКСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Встановлювати, закріплювати що-небудь у певному положенні. Фіксувати хвору кінцівку. 2. Відзначаючи, виділяти, закріплювати що-небудь у свідомості, в пам’яті, у викладі тощо.  Словник української мови в 11 томах