фіксувати —
ФІКСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. 1. Встановлювати, закріплювати що-небудь у певному положенні. Фіксувати хвору кінцівку. 2. Відзначаючи, виділяти, закріплювати що-небудь у свідомості, в пам'яті, у викладі тощо.
Словник української мови у 20 томах
фіксувати —
-ую, -уєш, недок., перех. 1》 Встановлювати, закріплювати що-небудь у певному положенні. Фіксувати хвору кінцівку. 2》 Відзначаючи, вирізняти, закріплювати що-небудь у свідомості, в пам'яті, у викладі тощо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
фіксувати —
ЗАПИ́СУВАТИ (робити запис про що-небудь), ЗАНОТО́ВУВАТИ, НОТУВА́ТИ, ПРОТОКОЛЮВА́ТИ, ФІКСУВА́ТИ, ЗАФІКСО́ВУВАТИ, ВПИ́СУВАТИ (УПИ́СУВАТИ), ВНО́СИТИ (УНО́СИТИ), ЗАНО́СИТИ (робити запис, включаючи його до інших подібних). — Док.
Словник синонімів української мови
фіксувати —
ФІКСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Встановлювати, закріплювати що-небудь у певному положенні. Фіксувати хвору кінцівку. 2. Відзначаючи, виділяти, закріплювати що-небудь у свідомості, в пам’яті, у викладі тощо.
Словник української мови в 11 томах