фіск —
фіск іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
фіск —
рос. фиск 1. Державна скарбниця. 2. Сховище грошей, коштовностей, інших матеріальних цінностей.
Eкономічна енциклопедія
фіск —
ФІСК, у, ч. 1. У Стародавньому Римі – імператорська скарбниця. 2. Державна скарбниця. А хіба усе те можна було зробити без належних витрат? Хіба державний фіск – бездонна бочка, з якої можна черпати та й черпати (Д. Міщенко).
Словник української мови у 20 томах
фіск —
(англ. fisk) 1. єдиний загальнодержавний фінансовий центр. Держава юридично виступає як суб’єкт певних майнових прав та інтересів. 2. державна казна – сховище грошей, коштовностей та інших матеріальних цінностей.
Економічний словник
фіск —
-у, ч. 1》 У Стародавньому Римі – імператорська скарбниця. 2》 юр. Державна скарбниця.
Великий тлумачний словник сучасної мови
фіск —
(лат. fiscus, букв. – кошик) 1. У Стародавньому Римі – військова каса, орган управління імператорськими помістями і конфіскованим майном, а також загальнодержавний фінансовий і податковий центр. 2. В буржуазній юридичній літературі – державна казна.
Словник іншомовних слів Мельничука
фіск —
ФІСК, у, ч. 1. У Стародавньому Римі — імператорська скарбниця. 2. У буржуазній юриспруденції — державна скарбниця.
Словник української мови в 11 томах