фіскал —
ФІСКА́Л, а, ч. 1. У дореволюційній Росії (починаючи з XVIII ст.) – урядовець, що наглядав за діяльністю адміністративних установ і осіб з метою виявлення порушень законів та інтересів державної скарбниці – фіску. 2. перен., розм. Донощик, наклепник.
Словник української мови у 20 томах
фіскал —
-а, ч. 1》 У дореволюційній Росії – урядовець, що наглядав за діяльністю адміністративних установ і осіб з метою виявлення порушень законів та інтересів державної скарбниці – фіску. 2》 перен., розм. Донощик, наклепник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
фіскал —
фіска́л (від лат. fiscalis – казенний) 1. В Росії 18 ст. урядовець, який наглядав за діяльністю адміністративних установ і осіб з метою виявлення порушень законів та інтересів казни. 2. Переносно – донощик.
Словник іншомовних слів Мельничука
фіскал —
ФІСКА́Л, а, ч. 1. У дореволюційній Росії (починаючи з XVIII ст.) — урядовець, що наглядав за діяльністю адміністративних установ і осіб з метою виявлення порушень законів та інтересів державної скарбниці — фіску. 2. перен., розм. Донощик, наклепник.
Словник української мови в 11 томах