1. Словник чужослів Павло Штепа

Значення в інших словниках

  1. фіскал — фіска́л іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. фіскал — Шпиг, ДОНОЩИК, викажчик, юда, сексот, стукач, АҐЕНТ. Словник синонімів Караванського
  3. фіскал — див. шпигун Словник синонімів Вусика
  4. фіскал — ФІСКА́Л, а, ч. 1. У дореволюційній Росії (починаючи з XVIII ст.) – урядовець, що наглядав за діяльністю адміністративних установ і осіб з метою виявлення порушень законів та інтересів державної скарбниці – фіску. 2. перен., розм. Донощик, наклепник. Словник української мови у 20 томах
  5. фіскал — -а, ч. 1》 У дореволюційній Росії – урядовець, що наглядав за діяльністю адміністративних установ і осіб з метою виявлення порушень законів та інтересів державної скарбниці – фіску. 2》 перен., розм. Донощик, наклепник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. фіскал — фіска́л (від лат. fiscalis – казенний) 1. В Росії 18 ст. урядовець, який наглядав за діяльністю адміністративних установ і осіб з метою виявлення порушень законів та інтересів казни. 2. Переносно – донощик. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. фіскал — ДОНО́ЩИК, ДОНО́СНИК, ДОНО́ШУВАЧ, ВИКА́ЗУВАЧ, ВИКА́ЖЧИК розм., Я́БЕДНИК розм., Я́БЕДА розм., ФІСКА́Л розм., НАВУ́ШНИК розм., ВУ́ХО розм., ШЕПТУ́Н розм., НАШІ́ПТУВАЧ розм., КОНФІДЕ́НТ зах., СТУКА́Ч розм.; СЕКСО́Т розм., ЛЯГА́ВИЙ розм., заст. Словник синонімів української мови
  8. фіскал — Фіска́л, -ла; -ка́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. фіскал — ФІСКА́Л, а, ч. 1. У дореволюційній Росії (починаючи з XVIII ст.) — урядовець, що наглядав за діяльністю адміністративних установ і осіб з метою виявлення порушень законів та інтересів державної скарбниці — фіску. 2. перен., розм. Донощик, наклепник. Словник української мови в 11 томах