Значення в інших словниках

  1. донощик — (той, хто зі злим наміром доносить на когось) виказувач, розм. стукач, сексот, кляузник, фіскал, шептун. Словник синонімів Полюги
  2. донощик — доно́щик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. донощик — Юда, конфідент, докажчик, викажчик, кляузник, шепотинник, нашіптувач, навушник, шептун, стукач, сексот, фіскал; підслухач, вивідач, агент, ШПИГУН. Словник синонімів Караванського
  4. донощик — -а, ч. Той, хто доніс або любить доносити (у 3 знач.); стукач, сексот. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. донощик — див. підлабузник; шпигун Словник синонімів Вусика
  6. донощик — ДОНО́ЩИК, ДОНО́СНИК, ДОНО́ШУВАЧ, ВИКА́ЗУВАЧ, ВИКА́ЖЧИК розм., Я́БЕДНИК розм., Я́БЕДА розм., ФІСКА́Л розм., НАВУ́ШНИК розм., ВУ́ХО розм., ШЕПТУ́Н розм., НАШІ́ПТУВАЧ розм., КОНФІДЕ́НТ зах., СТУКА́Ч розм.; СЕКСО́Т розм., ЛЯГА́ВИЙ розм., заст. Словник синонімів української мови
  7. донощик — ДОНО́ЩИК, а, ч. Той, хто доніс або любить доносити (у 3 знач.). Він почував.. ненависть до того приниженого лицеміра і донощика, що ось сидів перед ним (Фр. Словник української мови в 11 томах