донощик
(той, хто зі злим наміром доносить на когось) виказувач, розм. стукач, сексот, кляузник, фіскал, шептун.
Джерело:
Словник синонімів Полюги
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- донощик — доно́щик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- донощик — Юда, конфідент, докажчик, викажчик, кляузник, шепотинник, нашіптувач, навушник, шептун, стукач, сексот, фіскал; підслухач, вивідач, агент, ШПИГУН. Словник синонімів Караванського
- донощик — -а, ч. Той, хто доніс або любить доносити (у 3 знач.); стукач, сексот. Великий тлумачний словник сучасної мови
- донощик — Виказник, див. денунціянт, сексот, конфіден, сикофант, фіскал Словник чужослів Павло Штепа
- донощик — див. підлабузник; шпигун Словник синонімів Вусика
- донощик — ДОНО́ЩИК, ДОНО́СНИК, ДОНО́ШУВАЧ, ВИКА́ЗУВАЧ, ВИКА́ЖЧИК розм., Я́БЕДНИК розм., Я́БЕДА розм., ФІСКА́Л розм., НАВУ́ШНИК розм., ВУ́ХО розм., ШЕПТУ́Н розм., НАШІ́ПТУВАЧ розм., КОНФІДЕ́НТ зах., СТУКА́Ч розм.; СЕКСО́Т розм., ЛЯГА́ВИЙ розм., заст. Словник синонімів української мови
- донощик — ДОНО́ЩИК, а, ч. Той, хто доніс або любить доносити (у 3 знач.). Він почував.. ненависть до того приниженого лицеміра і донощика, що ось сидів перед ним (Фр. Словник української мови в 11 томах