1. Словник синонімів української мови

донощик

ДОНО́ЩИК, ДОНО́СНИК, ДОНО́ШУВАЧ, ВИКА́ЗУВАЧ, ВИКА́ЖЧИК розм., Я́БЕДНИК розм., Я́БЕДА розм., ФІСКА́Л розм., НАВУ́ШНИК розм., ВУ́ХО розм., ШЕПТУ́Н розм., НАШІ́ПТУВАЧ розм., КОНФІДЕ́НТ зах., СТУКА́Ч розм.; СЕКСО́Т розм., ЛЯГА́ВИЙ розм., заст. (про таємного агента правоохоронних органів). Всі ті слова й думки були приписані самому Миколі, бо донощик, здається, не знав, що автором проекту був Максим (І. Багряний); Султан слухав виказувачів і шептунів і загадково мовчав (З. Тулуб); — Дивись, он недалеко гуменний; він почує та ще й панові за це викаже. Це ж відомий на селі викажчик (І. Нечуй-Левицький); — Учитися б у його, руки цілувати, а ти на його почав брехню точити по всьому повіту... Ябедником називати (Панас Мирний); Он що! Значить, хтось написав донос на нього. Якийсь знайшовсь-таки ябеда і написав (П. Колесник); Дворянин Сельський був знаний як наклепник. Фіскал і драпіжник (П. Панч); — Доки вам тих навушників слухати, а нам терпіти через них? (А. Свидницький); Очевидно, у бандитської ватаги була своя розвідка, надійні вуха і очі (І. Цюпа); Обдурювали його, Батия, всі нашіптувачі, коли наговорювали на Данила різні вигадки (А. Хижняк); Так багате наше Жаб'є Вороги із'їли, А найгірше конфіденти Були нам доїли (пісня); Він чув десь, що стукачів і сексотів.. не щадять і, коли це вигідно, "вербують" їх, саджають, б'ють, розстрілюють (І. Багряний); Слободою ходили ймовірні чутки: у чужу сповідь волосний лягавий завжди свого писка встромляв (О. Ковінька). — Пор. 1. доно́сити.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. донощик — (той, хто зі злим наміром доносить на когось) виказувач, розм. стукач, сексот, кляузник, фіскал, шептун. Словник синонімів Полюги
  2. донощик — доно́щик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. донощик — Юда, конфідент, докажчик, викажчик, кляузник, шепотинник, нашіптувач, навушник, шептун, стукач, сексот, фіскал; підслухач, вивідач, агент, ШПИГУН. Словник синонімів Караванського
  4. донощик — -а, ч. Той, хто доніс або любить доносити (у 3 знач.); стукач, сексот. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. донощик — Виказник, див. денунціянт, сексот, конфіден, сикофант, фіскал Словник чужослів Павло Штепа
  6. донощик — див. підлабузник; шпигун Словник синонімів Вусика
  7. донощик — ДОНО́ЩИК, а, ч. Той, хто доніс або любить доносити (у 3 знач.). Він почував.. ненависть до того приниженого лицеміра і донощика, що ось сидів перед ним (Фр. Словник української мови в 11 томах