Значення в інших словниках

  1. конфідент — Конфіде́нт: — таємний агент [41] Словник з творів Івана Франка
  2. конфідент — конфіде́нт іменник чоловічого роду, істота довірена особа Орфографічний словник української мови
  3. конфідент — див. ДОНОЩИК. Словник синонімів Караванського
  4. конфідент — -а, ч., зах. Агент, викажчик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. конфідент — КОНФІДЕ́НТ, а, ч., заст. Особа, якій можна довіряти секрети, конфіденційну інформацію. [Войнаровський:] Це серце вмре – не зрадить, але берла Не утрима моя рука, бо тут Іще кипить вогонь юнацький. Орлик Твоїм шляхом іде... Словник української мови у 20 томах
  6. конфідент — конфіде́нт 1. довірена особа (ст) 2. таємний аґент; шпигун (ст): Ми цю справу полагодили остаточно мирно, але без висліду, бо я остав при погляді, що в Проводі є конфідент, а може, навіть провокатор (Шухевич)... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. конфідент — ДОНО́ЩИК, ДОНО́СНИК, ДОНО́ШУВАЧ, ВИКА́ЗУВАЧ, ВИКА́ЖЧИК розм., Я́БЕДНИК розм., Я́БЕДА розм., ФІСКА́Л розм., НАВУ́ШНИК розм., ВУ́ХО розм., ШЕПТУ́Н розм., НАШІ́ПТУВАЧ розм., КОНФІДЕ́НТ зах., СТУКА́Ч розм.; СЕКСО́Т розм., ЛЯГА́ВИЙ розм., заст. Словник синонімів української мови