Значення в інших словниках
-
фіскал —
фіска́л іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
фіскал —
Шпиг, ДОНОЩИК, викажчик, юда, сексот, стукач, АҐЕНТ.
Словник синонімів Караванського
-
фіскал —
див. донощик, денунціянт, конфідент, сикофант, сексот
Словник чужослів Павло Штепа
-
фіскал —
ФІСКА́Л, а, ч. 1. У дореволюційній Росії (починаючи з XVIII ст.) – урядовець, що наглядав за діяльністю адміністративних установ і осіб з метою виявлення порушень законів та інтересів державної скарбниці – фіску. 2. перен., розм. Донощик, наклепник.
Словник української мови у 20 томах
-
фіскал —
-а, ч. 1》 У дореволюційній Росії – урядовець, що наглядав за діяльністю адміністративних установ і осіб з метою виявлення порушень законів та інтересів державної скарбниці – фіску. 2》 перен., розм. Донощик, наклепник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
фіскал —
фіска́л (від лат. fiscalis – казенний) 1. В Росії 18 ст. урядовець, який наглядав за діяльністю адміністративних установ і осіб з метою виявлення порушень законів та інтересів казни. 2. Переносно – донощик.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
фіскал —
ДОНО́ЩИК, ДОНО́СНИК, ДОНО́ШУВАЧ, ВИКА́ЗУВАЧ, ВИКА́ЖЧИК розм., Я́БЕДНИК розм., Я́БЕДА розм., ФІСКА́Л розм., НАВУ́ШНИК розм., ВУ́ХО розм., ШЕПТУ́Н розм., НАШІ́ПТУВАЧ розм., КОНФІДЕ́НТ зах., СТУКА́Ч розм.; СЕКСО́Т розм., ЛЯГА́ВИЙ розм., заст.
Словник синонімів української мови
-
фіскал —
Фіска́л, -ла; -ка́ли, -лів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
фіскал —
ФІСКА́Л, а, ч. 1. У дореволюційній Росії (починаючи з XVIII ст.) — урядовець, що наглядав за діяльністю адміністративних установ і осіб з метою виявлення порушень законів та інтересів державної скарбниці — фіску. 2. перен., розм. Донощик, наклепник.
Словник української мови в 11 томах