халтура —
халту́ра 1 іменник жіночого роду побічний заробіток розм.
Орфографічний словник української мови
халтура —
див. ЗАРОБІТОК.
Словник синонімів Караванського
халтура —
[халтура] -рие, д. і м. -р'і
Орфоепічний словник української мови
халтура —
ХАЛТУ́РА, и, ж., розм. 1. Побічний легкий заробіток понад основний, звичайний. [Передрягін:] Так, ця стаття нам обом допомогла. Зоя кинула халтуру і взялася писати вірші (І. Кочерга). 2. Несумлінна, неакуратна робота (перев.
Словник української мови у 20 томах
халтура —
-и, ж., розм. 1》 Побічний легкий заробіток понад основний, звичайний. 2》 Несумлінна, неакуратна робота (перев. без знання справи, без почуття відповідальності). || Продукт такої роботи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
халтура —
II. БРАК (продукція або товар низької якості); ХАЛТУ́РА розм. (продукт несумлінної роботи). — Ваш прямий обов'язок — показати цеху на причини браку, визначити, де саме й коли допустилися помилки, подумати над тим, як виправити її (Ю.
Словник синонімів української мови
халтура —
ХАЛТУ́РА, и, ж., розм. 1. Побічний легкий заробіток понад основний, звичайний. [Передрягін:] Так, ця стаття нам обом допомогла. Зоя кинула халтуру і взялася писати вірші (Коч., II, 1956, 132). 2. Несумлінна, неакуратна робота (перев.
Словник української мови в 11 томах