Значення в інших словниках
-
хворост —
хво́ро́ст іменник чоловічого роду хмиз
Орфографічний словник української мови
-
хворост —
див. хмиз
Словник синонімів Вусика
-
хворост —
ХВО́РО́СТ, у, ч. Те саме, що хмиз. Коло куреня піднімався вгору синій дим: там був закопаний в землю казан, а під казаном в ямі горів хворост (І. Нечуй-Левицький); – Ти завтра ще привези собі зароблений хворост, поки дорога не забитна (М.
Словник української мови у 20 томах
-
хворост —
-у, ч. Те саме, що хмиз. || Гнучке пруття з лози, верби, ліщини і т. ін., що йде на спорудження чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
хворост —
ХМИЗ збірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯ рідше, ХВО́РО́СТ, ХВОРОСТИ́ННЯ діал., ХВОРОСТНЯ́К, ПАЛІ́ЧЧЯ, ЛОМ, ЛОМА́ЧЧЯ, ТРУ́СОК, ТРУСК діал., ХМИЗНЯ́К рідше, ЛА́МАНЬ розм.
Словник синонімів української мови
-
хворост —
Хворо́ст, -ту і хво́рост, хво́росту
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
хворост —
ХВО́РО́СТ, у, ч. Те саме, що хмиз. Коло куреня піднімався вгору синій дим: там був закопаний в землю казан, а під казаном в ямі горів хворост (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
-
хворост —
Хворост, -ту м. Хворостъ. Св. Л. 157. Лежить під хворостом та й крутить хвостом. Ном. стр. 293, № 119.
Словник української мови Грінченка