хмикати

Гмукати, гмукнути, вигмукувати, вигмукнути, зігмукувати, зігмукнути, погмукувати, погмукати

Значення в інших словниках

1. хмикати — хми́кати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. хмикати — ХМИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Вимовляти “хм”, виражаючи іронію, здивування, глузування, досаду, сумнів і т. ін. Він [голова зборів] підтакував, ухвально кивав головою, компетентно хмикав і орлом позирав навкруги (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. хмикати — -аю, -аєш, недок., розм. Вимовляти "хм", виражаючи іронію, здивування, глузування, досаду, сумнів і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хмикати — МУГИ́КАТИ розм. (вимовляти "мг", "гм", "хм"), ГМИ́КАТИ розм., ХМИ́КАТИ розм., МУ́КАТИ розм. — Док.: муги́кнути, промуги́кати, гми́кнути, хми́кнути, му́кнути, прому́кати. Солдат показує фельдфебелю свою записну книжку, фельдфебель схвально мугиче (Ю.  Словник синонімів української мови
5. хмикати — ХМИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Вимовляти «хм», виражаючи іронію, здивування, глузування, досаду, сумнів і т. ін. Він [голова зборів] підтакував, ухвально кивав головою, компетентно хмикав і орлом позирав навкруги (Смолич, Сорок вісім..  Словник української мови в 11 томах
6. хмикати — Хмикати, -каю, -єш гл. Произносить хм. Полт. г.  Словник української мови Грінченка