Значення в інших словниках
-
хімія —
хі́мія іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
хімія —
[х’ім'ійа] -йі, ор. -йеійу
Орфоепічний словник української мови
-
хімія —
ХІ́МІЯ, ї, ж. 1. Наука про склад, будову, властивості та перетворення речовин. Хімія і фізика – рідні сестри в сім'ї природничих наук (з наук.-попул. літ.); Народ Єгипту звав свою країну словом хемі, що означало “чорний край”.
Словник української мови у 20 томах
-
хімія —
Ї, ж. 1. Хімічна завивка. У тебе хімія чи власні кучеряшки? 2. Синтетичний продукт. Ми харчуємось різною хімією, от від неї і болячки різні вилазять. 3. нарк. Синтетичний наркотик. Банзай не був ані захланним, ані не розвинув у собі рефлекс ховраха.
Словник сучасного українського сленгу
-
хімія —
(-ії) ж. 1. крим., жрм. Саморобні спиртні напої; сурогат. БСРЖ, 647; СЖЗ, 109; ЯБМ, 2, 490. 2. мол. Все спиртне, крім самогону. ПСУМС, 76. 3. крим. Шахраювання. БСРЖ, 647; СЖЗ, 109; ЯБМ, 2, 490. 4. крим., тюр.
Словник жарґонної лексики української мови
-
хімія —
-ї, ж. 1》 Наука про склад, будову, властивості та перетворення речовин. || Навчальний предмет, що викладає зміст цієї науки. Аналітична хімія — розділ хімії, який займається дослідженням хімічного складу речовини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
хімія —
хі́мія (лат. chemia, chymia, з грец. χημεία, χυμεΐα – вміння плавити метал) наука, що вивчає склад, будову, перетворення та властивості речовин.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
хімія —
Наука, яка займається одержанням, дослідженням властивостей, складу і будови хіміч. речовин, перетвореннями цих речовин та умовами, що впливають на результат і швидкість цих перетворень.
Універсальний словник-енциклопедія
-
хімія —
ХІ́МІЯ, ї, ж. 1. Наука про склад, будову, властивості та перетворення речовин. Хімія і фізика — рідні сестри в сім’ї природничих наук (Цікава хімія, 1954, 3); Народ Єгипту звав свою країну словом хемі, що означало «чорний край».
Словник української мови в 11 томах