хімія
ХІ́МІЯ, ї, ж.
1. Наука про склад, будову, властивості та перетворення речовин.
Хімія і фізика – рідні сестри в сім'ї природничих наук (з наук.-попул. літ.);
Народ Єгипту звав свою країну словом хемі, що означало “чорний край”. А через те, що батьківщиною хімії – “єгипетської науки” – був Єгипет, сучасна її назва утвердилася в мовах різних країн світу (з наук.-попул. літ.);
// Навчальний предмет, що викладає зміст цієї науки.
Він [М. П. Соколов] слухає лекції з хімії, природничої історії, фізіології, медицини (з наук.-попул. літ.).
2. Практичне використання цієї науки, її законів у житті, виробництві, промисловості.
Хімія пластичних мас.
3. чого. Якісний склад та хімічні реакції, властиві чому-небудь.
Одну з робіт .. завершила лабораторія хімії рослинних кормів. Вона стосується проблеми створення міцної кормової бази для тваринництва (з наук.-попул. літ.).
△ (1) Аналіти́чна хі́мія – розділ хімії, що займається визначенням хімічного складу речовин.
Основні завдання сучасної неорганічної та аналітичної хімії пов'язані з питаннями розроблення технології нових матеріалів (з наук.-попул. літ.);
(2) Вели́ка хі́мія – промислова хімія.
Енергетики беруть безпосередню участь у створенні і розвиткові великої хімії України (з газ.);
(3) Ква́нтова хі́мія – розділ науки, що вивчає будову й фізико-хімічні властивості молекул та їх реакційну здатність.
У тридцятих роках виникла квантова хімія, яка відповідає на корінні питання: чому атом сполучається з атомом, чим пояснюється забарвлення речовин, їх магнітні й термічні властивості, біологічна дія (з наук.-попул. літ.);
(4) Коло́їдна хі́мія – розділ фізичної хімії, в якому вивчаються колоїди.
Колоїдна хімія тісно пов'язана з біологією та іншими науками, а її методи використовуються в багатьох галузях промисловості (з наук. літ.);
(5) Неоргані́чна хі́мія – розділ хімії, що вивчає хімічні елементи та утворювані ними прості й складні хімічні речовини, які не мають у своєму складі білка.
Теоретичні питання неорганічної та аналітичної хімії близькі до питань фізичної хімії та інших суміжних галузей науки (з наук. літ.);
(6) Органі́чна хі́мія – розділ хімії, що вивчає вуглецеві сполуки, характерні для рослинного і тваринного світу.
У лютому 1861 року Д. І. Менделєєв повертається до Петербурга і читає в університеті курс органічної хімії (з наук.-попул. літ.);
(7) Радіаці́йна хі́мія – розділ науки, що вивчає хімічну дію іонізуючого проміння на речовини.
Хімічні зміни речовин, які відбуваються під дією ядерних опромінень, вивчає нова галузь науки – радіаційна хімія (з газ.);
(8) Фізи́чна хі́мія – наука, що вивчає хімічні явища методами фізики.
Здійснюючи величезну роботу для потреб прогресуючої промисловості, Ломоносов разом з тим робить широкі теоретичні узагальнення і засновує зовсім нову науку – фізичну хімію (з публіц. літ.);
(9) Я́дерна хі́мія – галузь науки, що вивчає взаємозв'язок між фізико-хімічними та ядерними властивостями речовини.
Словник української мови (СУМ-20)