Значення в інших словниках
-
царевич —
царе́вич іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
царевич —
Царенко, цареня, царенятко, царівна (ж.), царя, царятко
Словник синонімів Вусика
-
царевич —
[царевиеч] -ча, ор. -чеим, м. (на) -чеив'і/-чу, мн. -ч'і, -ч'іў
Орфоепічний словник української мови
-
царевич —
ЦАРЕ́ВИЧ, а, ч. Син царя (у 1 знач.). Був собі цар, і мав той цар одного тільки сина. Як виріс царевич і прийшла пора його женить, от цар і послав гонців [гінців] по всьому царству пошукать царевичеві невісти (О.
Словник української мови у 20 томах
-
царевич —
-а, ч. Син царя (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
царевич —
Царе́вич, -ча, -чеві; -вичі, -чів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
царевич —
ЦАРЕ́ВИЧ, а, ч. Син царя (у 1 знач.). Був собі цар, і мав той цар одного тільки сина. Як виріс царевич і прийшла пора його женить, от цар і послав гонців [гінців] по всьому царству пошукать царевичеві невісти (Стор.
Словник української мови в 11 томах
-
царевич —
Царевич, -ча м. = царенко. Рудч. Ск. II. 101.
Словник української мови Грінченка