цінний —
ці́нний прикметник
Орфографічний словник української мови
цінний —
ЦІ́ННИЙ, а, е. 1. Який має ціну, вартість; // З позначеною вартістю, ціною (про посилку, лист, бандероль і т. ін.). 2. Який коштує дорого, має велику вартість.
Словник української мови у 20 томах
цінний —
-а, -е. 1》 Який має ціну, вартість. || З позначеною вартістю, ціною (про посилку, лист, бандероль і т. ін.). Цінні папери — грошовий документ, що засвідчує право володіння та визначає взаємовідносини між особою, яка їх емітувала...
Великий тлумачний словник сучасної мови
цінний —
ВАЖЛИ́ВИЙ (який має особливе значення, заслуговує особливої уваги), ВЕЛИ́КИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВИЗНАЧНИ́Й, ПОВА́ЖНИЙ, ВАГО́МИЙ, ВАГОВИ́ТИЙ рідше, НЕМАЛОВА́ЖНИЙ, ЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕЗВИЧА́ЙНИЙ підсил., СЕРЙО́ЗНИЙ, ВА́ЖНИЙ розм.
Словник синонімів української мови
цінний —
Ці́нний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
цінний —
ЦІ́ННИЙ, а, е. 1. Який має ціну, вартість; // З позначеною вартістю, ціною (про посилку, лист, бандероль і т. ін.). Ці́нні папе́ри див. папі́р. 2. Який коштує дорого, має велику вартість.
Словник української мови в 11 томах