цінний
ЦІ́ННИЙ, а, е.
1. Який має ціну, вартість;
// З позначеною вартістю, ціною (про посилку, лист, бандероль і т. ін.).
2. Який коштує дорого, має велику вартість.
Якась розхристана, в одній сорочці жінка просовувалась крізь натовп ближче до хати і притискала до грудей кривий семисвічник з старого срібла, єдину, може, цінну родинну річ (М. Коцюбинський);
Жир білухи дуже цінний (М. Трублаїні).
3. перен. Який має важливе значення.
– Письмо се адресоване до вас. Прошу, пане доктор, звертаю вам сей цінний документ (І. Франко);
– Нічого, ми витрусимо звідси всю пилюку .. У цих пожовклих стосах паперу часто можна натрапити на дуже цінні повідомлення, записи про забуті скарби (О. Донченко);
Кожного разу вона приносила цінні відомості про людей, які працюють на дільниці, розповідала зміст таємних паперів (А. Хижняк);
Зарубіжний досвід раціоналізації природокористування дуже цінний для України, якій сьогодні доводиться визначати реальні напрями виведення нашої держави з еколого-економічної безвиході (з наук. літ.);
У будь-яких екстремальних умовах середовища першими жертвами стають чоловічі особини. Їх загибель і є тією цінною інформацією, яка підказує живій системі, популяції, в якому напрямі їй розвиватись, яких треба набути якостей, властивостей організму, щоб вижити в майбутньомук (з наук.-попул. літ.);
// Такий, яким дорожать.
– Нічого нема ціннішого, як життя людське (з казки);
– Я... Я не знаю, як вам дякувати... Я... – нарешті видушив з себе Шевченко і замовк .. – А це вже я мушу дякувати долі, що придбав такого цінного співробітника і товариша, – тепло відгукнувся Бутаков (З. Тулуб);
// Дуже потрібний, корисний.
Книжки, що даруєте мені, ще тим цінніші, що саме тепер потрібні мені для моїх етнографічних праць (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)