цінитися
ЦІНИ́ТИСЯ, ціню́ся, ці́нишся, недок.
1. Мати значну цінність, високу ціну.
Котики – один з видів тюленів – мають хутро, міцність і краса якого дуже ціняться (з навч. літ.).
2. перен. Визнаватися важливим, значним, цінним.
Ви артистка, – в нашій публіці не дуже теє ціниться, але я се люблю над усе (Леся Українка);
Заробляв хвалу не раз На своїм “експресі” я. Дорога на весь Донбас І моя професія! Справа ніби і проста, А в пошані, Ціниться (С. Олійник);
Хоча Денис був уже гвардії єфрейтор і цінився серед командирів вище, ніж Роман, проте між ними ще жили стосунки сімейної ієрархії, і Денис мовчазно корився старшому братові, як батькові (О. Гончар).
3. Пас. до ціни́ти.
Словник української мови (СУМ-20)