чолов'яга —
див. високий; людина; сильний
Словник синонімів Вусика
чолов'яга —
[чоловйага] -гие, д. і м. -йаз'і, ч.
Орфоепічний словник української мови
чолов'яга —
ЧОЛОВ'Я́ГА, и, дав. і місц. зі, ч., розм. 1. Збільш. до чолові́к 1. До кабінету зайшов високий, дебелий чолов'яга у білому халаті (Л. Дмитерко); Артур мав низький глухуватий голос, що так не пасував до його дебелої статури зрілого чолов'яги (А.
Словник української мови у 20 томах
чолов'яга —
чолов'я́га іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
чолов'яга —
чолов'я́га мужчина, чоловік (м, ср, ст): Відвернулася від дверей, які, кланяючись, відчиняв якийсь чолов'яга у портієрській шапці (Ярославська)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
чолов'яга —
-и, ч., розм. 1》 Збільш. до чоловік. 2》 Те саме, що чоловік 1), 3)
Великий тлумачний словник сучасної мови
чолов'яга —
ЧОЛОВІ́К (особа чоловічої статі), ЧОЛОВІ́ЧИНА розм., ЧОЛОВ'ЯГА розм., МУЖЧИ́НА розм., ДЯ́ДЬКО розм., ДЯ́ДЯ розм., ДЯ́ДЬО розм., МУЖИ́К заст., ХЛОП діал., БАДІ́КА діал. Вози, кінні і піші, чоловіки й жінки — спинились і збились в купу (М.
Словник синонімів української мови
чолов'яга —
Чолов'яга, -ги м. Человѣкъ. Еней правдивий чолов'яга. Котл. Ен. VI. 71. Що скаже, те й зробить: удача міцна в чолов'яги. Г. Барв. 448. Так видно собі чолов'яга, а може і пан. О. 1862. І. 76.
Словник української мови Грінченка