чорнокнижник —
див. ЧАКЛУН; чорнокнижець.
Словник синонімів Караванського
чорнокнижник —
див. чародій
Словник синонімів Вусика
чорнокнижник —
ЧОРНОКНИ́ЖНИК, а, ч., заст. Той, хто займається чорнокнижництвом; чаклун. Іван простягав руку у сю скуту зимою безлюдність і кликав на тайну вечерю до себе всіх чорнокнижників, мольфарів, планетників всяких, вовків лісових та ведмедів (М.
Словник української мови у 20 томах
чорнокнижник —
чорнокни́жник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
чорнокнижник —
-а, ч. Той, хто займається чорнокнижництвом; чаклун.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чорнокнижник —
ЧАКЛУ́Н (людина, яка займається чаклунством), ЧАРІВНИ́К, МАГ, ХАРАКТЕ́РНИК, ЗНА́ТНИ́К, ЧАРОДІ́Й, ЧАРОДІ́ЙНИК, ЧУДОДІ́Й заст., МОЛЬФА́Р діал., ЧУДЕ́СНИК заст., ЧОРНОКНИ́ЖНИК заст., ВІДЬМА́К заст.; ЗАКЛИНА́Ч заст., ЗАКЛИНА́ТЕЛЬ заст.
Словник синонімів української мови
чорнокнижник —
ЧОРНОКНИ́ЖНИК, а, ч., заст. Той, хто займається чорнокнижництвом; чаклун. Іван простягав руку у сю скуту зимою безлюдність і кликав на тайну вечерю до себе всіх чорнокнижників, мольфарів, планетників всяких, вовків лісових та ведмедів (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
чорнокнижник —
Чорнокнижник, -ка м. Чернокнижникъ, волшебникъ. К. ЧР. 268. Цар вислав по цілій ягипській землі, щоби шукали чорнокнижника, котрий би міг царівну зробити ладною і молодою. Гн. L 107.
Словник української мови Грінченка