Значення в інших словниках
-
чуткий —
ЧУТКИ́Й, а́, е́. 1. Який швидко й легко сприймає що-небудь за допомогою органів чуття (слуху, нюху і т. ін.). [Йосько:] Мошко собак держав чутких (І. Франко); Свирид Яковлевич тихенько дерев'яним ключем відмикає двері.
Словник української мови у 20 томах
-
чуткий —
чутки́й прикметник
Орфографічний словник української мови
-
чуткий —
-а, -е. 1》 Який швидко й легко сприймає що-небудь за допомогою органів чуттів (слуху, нюху і т. ін.). Чуткий сон — неглибокий, сторожкий сон. 2》 Який швидко й глибоко реагує на події, життєві явища; чутливий (у 3 знач.). || Дуже вразливий, неспокійний. 3》 Те саме, що чулий 3).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
чуткий —
ЧУ́ЛИЙ (сповнений уважного, доброзичливого ставлення до людей), ЧУ́ЙНИЙ, ЧУТЛИ́ВИЙ, ЧУТКИ́Й, ПРИХИ́ЛЬНИЙ, СПІВЧУТЛИ́ВИЙ, ЖАЛІСЛИВИЙ, ЖА́ЛІСНИЙ (схильний до жалості, співчуття). До "тайних" (в'язнів) була собі дівчина як дівчина..
Словник синонімів української мови
-
чуткий —
Чутки́й, -ка́, -ке́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
чуткий —
ЧУТКИ́Й, а́, е́. 1. Який швидко й легко сприймає (що-небудь за допомогою органів чуттів (слуху, нюху і т. ін.). [Йосько:] Мошко собак держав чутких (Фр., II, 1950, 347); Свирид Яковлевич тихенько дерев’яним ключем відмикає двері.
Словник української мови в 11 томах
-
чуткий —
Чуткий, -а, -е Чуткій. Чуткий, як утка. Ном. № 8554. Чутке ж і в тебе вухо! К. ЦН. 169.
Словник української мови Грінченка