чуткий

Значення в інших словниках

1. чуткий — ЧУТКИ́Й, а́, е́. 1. Який швидко й легко сприймає що-небудь за допомогою органів чуття (слуху, нюху і т. ін.). [Йосько:] Мошко собак держав чутких (І. Франко); Свирид Яковлевич тихенько дерев'яним ключем відмикає двері. Словник української мови у 20 томах
2. чуткий — чутки́й прикметник Орфографічний словник української мови
3. чуткий — -а, -е. 1》 Який швидко й легко сприймає що-небудь за допомогою органів чуттів (слуху, нюху і т. ін.). Чуткий сон — неглибокий, сторожкий сон. 2》 Який швидко й глибоко реагує на події, життєві явища; чутливий (у 3 знач.). || Дуже вразливий, неспокійний. 3》 Те саме, що чулий 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чуткий — ЧУ́ЛИЙ (сповнений уважного, доброзичливого ставлення до людей), ЧУ́ЙНИЙ, ЧУТЛИ́ВИЙ, ЧУТКИ́Й, ПРИХИ́ЛЬНИЙ, СПІВЧУТЛИ́ВИЙ, ЖАЛІСЛИВИЙ, ЖА́ЛІСНИЙ (схильний до жалості, співчуття). До "тайних" (в'язнів) була собі дівчина як дівчина.. Словник синонімів української мови
5. чуткий — Чутки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. чуткий — ЧУТКИ́Й, а́, е́. 1. Який швидко й легко сприймає (що-небудь за допомогою органів чуттів (слуху, нюху і т. ін.). [Йосько:] Мошко собак держав чутких (Фр., II, 1950, 347); Свирид Яковлевич тихенько дерев’яним ключем відмикає двері. Словник української мови в 11 томах
7. чуткий — Чуткий, -а, -е Чуткій. Чуткий, як утка. Ном. № 8554. Чутке ж і в тебе вухо! К. ЦН. 169. Словник української мови Грінченка