чуткий
чутки́й
-а, -е.
1》 Який швидко й легко сприймає що-небудь за допомогою органів чуттів (слуху, нюху і т. ін.).
Чуткий сон — неглибокий, сторожкий сон.
2》 Який швидко й глибоко реагує на події, життєві явища; чутливий (у 3 знач.).
|| Дуже вразливий, неспокійний.
3》 Те саме, що чулий 3).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чуткий — Чуйний, чулий, вразливий Словник чужослів Павло Штепа
- чуткий — ЧУТКИ́Й, а́, е́. 1. Який швидко й легко сприймає що-небудь за допомогою органів чуття (слуху, нюху і т. ін.). [Йосько:] Мошко собак держав чутких (І. Франко); Свирид Яковлевич тихенько дерев'яним ключем відмикає двері. Словник української мови у 20 томах
- чуткий — чутки́й прикметник Орфографічний словник української мови
- чуткий — ЧУ́ЛИЙ (сповнений уважного, доброзичливого ставлення до людей), ЧУ́ЙНИЙ, ЧУТЛИ́ВИЙ, ЧУТКИ́Й, ПРИХИ́ЛЬНИЙ, СПІВЧУТЛИ́ВИЙ, ЖАЛІСЛИВИЙ, ЖА́ЛІСНИЙ (схильний до жалості, співчуття). До "тайних" (в'язнів) була собі дівчина як дівчина.. Словник синонімів української мови
- чуткий — Чутки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чуткий — ЧУТКИ́Й, а́, е́. 1. Який швидко й легко сприймає (що-небудь за допомогою органів чуттів (слуху, нюху і т. ін.). [Йосько:] Мошко собак держав чутких (Фр., II, 1950, 347); Свирид Яковлевич тихенько дерев’яним ключем відмикає двері. Словник української мови в 11 томах
- чуткий — Чуткий, -а, -е Чуткій. Чуткий, як утка. Ном. № 8554. Чутке ж і в тебе вухо! К. ЦН. 169. Словник української мови Грінченка