1. Словник синонімів української мови

чуткий

ЧУ́ЛИЙ (сповнений уважного, доброзичливого ставлення до людей), ЧУ́ЙНИЙ, ЧУТЛИ́ВИЙ, ЧУТКИ́Й, ПРИХИ́ЛЬНИЙ, СПІВЧУТЛИ́ВИЙ, ЖАЛІСЛИВИЙ, ЖА́ЛІСНИЙ (схильний до жалості, співчуття). До "тайних" (в'язнів) була собі дівчина як дівчина.., добра, чула, не дурна (В. Винниченко); — Ти чуйний товариш, я так і знав (Є. Гуцало); У чутливого на жіноче ридання Марка Крутояра несподівано заперчило в горлі (А. Шиян); У неї душа чутка, вона зрозуміла серцем, що довше мені тут зоставатись не можна (Ганна Барвінок); Гостей ціла низка, прихильні, звичайні (А. Кримський); Ох, як хочеться мені цього вечора хоч краплину ласки з твоїх очей чи хоч співчутливого слова (Ю. Мушкетик); Якийсь жалісливий шахтар укрив сердешну своєю свитою (Б. Грінченко); Перепелиха була вже стара людина, добра, жалісна (Панас Мирний). — Пор. 1. до́брий, добрози́чли́вий.

ЧУТКИ́Й (який швидко й легко сприймає щось за допомогою органів чуття; про органи слуху — який добре чує), ЧУ́ЙНИЙ, ЧУ́ЛИЙ, ЧУТЛИ́ВИЙ (про органи чуття). Казали, що марна то справа, бо де ж видано, щоб чуткий вовк підпустив до себе людину? (М. Стельмах); Це був дід дуже старий, білий, а проте чуйний (Марко Вовчок); Він нічого не бачив, бачачи все, і нічого не чув, хоч мав чуйні, як у зайця, уші (С. Скляренко); Кінь повів ухом, почувши своє ім'я. — Бачите, який він чулий! (Ю. Яновський); Коли проїздили мостом повз грязелікарню, до чутливих носів донеслись пахощі тухлих яєць (М. Трублаїні).

ЧУТЛИ́ВИЙ (здатний швидко реагувати на життєві події, факти, явища тощо), ЧУТКИ́Й, ЧУ́ЙНИЙ, СПРИЙНЯ́ТЛИВИЙ, ПЕРЕЙНЯ́ТЛИВИЙ (який швидко сприймає щось). Не була вона ні скупою, ні єхидною, а була доброю і чутливою (О. Довженко); Це буде повість про єдиного читача, найбільше вдячного і чуткого (М. Коцюбинський); Література — жива річ, і вона надзвичайно чуйна, можливо, чуйніша за всі інші мистецтва (Ю. Смолич); Недарма в народі живе так багато приказок про свіжу пам'ять та сприйнятливий до науки розум замолоду (І. Волошин); Перейнятлива, як мавпа, проворна, жвава та вертка зроду, вона ще до того вдавала з себе дуже ворушливу й жваву парижанку (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чуткий — Чуйний, чулий, вразливий Словник чужослів Павло Штепа
  2. чуткий — ЧУТКИ́Й, а́, е́. 1. Який швидко й легко сприймає що-небудь за допомогою органів чуття (слуху, нюху і т. ін.). [Йосько:] Мошко собак держав чутких (І. Франко); Свирид Яковлевич тихенько дерев'яним ключем відмикає двері. Словник української мови у 20 томах
  3. чуткий — чутки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  4. чуткий — -а, -е. 1》 Який швидко й легко сприймає що-небудь за допомогою органів чуттів (слуху, нюху і т. ін.). Чуткий сон — неглибокий, сторожкий сон. 2》 Який швидко й глибоко реагує на події, життєві явища; чутливий (у 3 знач.). || Дуже вразливий, неспокійний. 3》 Те саме, що чулий 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чуткий — Чутки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. чуткий — ЧУТКИ́Й, а́, е́. 1. Який швидко й легко сприймає (що-небудь за допомогою органів чуттів (слуху, нюху і т. ін.). [Йосько:] Мошко собак держав чутких (Фр., II, 1950, 347); Свирид Яковлевич тихенько дерев’яним ключем відмикає двері. Словник української мови в 11 томах
  7. чуткий — Чуткий, -а, -е Чуткій. Чуткий, як утка. Ном. № 8554. Чутке ж і в тебе вухо! К. ЦН. 169. Словник української мови Грінченка