чутко
чу́тко
присл.
1》 Присл. до чуткий 1).
2》 рідко. Те саме, що дошкульно.
3》 присудк. сл., розм. Те саме, що чутно 2).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чутко — ЧУ́ТКО, присл. 1. Присл. до чутки́й 1. Невиразно мигнув перед її очима росяний степ, тихі поля, темний ліс, коли вона перебігала їх та чутко ловила кожен звук... Словник української мови у 20 томах
- чутко — чу́тко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- чутко — Чу́тко, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чутко — ЧУ́ТКО, присл. 1. Присл. до чутки́й 1. Невиразно мигнув перед її очима росяний степ, тихі поля, темний ліс, коли вона перебігала їх та чутко ловила кожен звук… (Вовчок, Вибр. Словник української мови в 11 томах
- чутко — Чутко нар. = чутно. Чутко козаченька через три городи, що ходишь до дівчини. Чуб. V. 198. Справили таке весілля, що було чутко на всі царства. Чуб. II. 137. Словник української мови Грінченка