чутко

Чу́тко, присл.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чутко — ЧУ́ТКО, присл. 1. Присл. до чутки́й 1. Невиразно мигнув перед її очима росяний степ, тихі поля, темний ліс, коли вона перебігала їх та чутко ловила кожен звук... Словник української мови у 20 томах
  2. чутко — чу́тко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. чутко — присл. 1》 Присл. до чуткий 1). 2》 рідко. Те саме, що дошкульно. 3》 присудк. сл., розм. Те саме, що чутно 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чутко — ЧУ́ТКО, присл. 1. Присл. до чутки́й 1. Невиразно мигнув перед її очима росяний степ, тихі поля, темний ліс, коли вона перебігала їх та чутко ловила кожен звук… (Вовчок, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  5. чутко — Чутко нар. = чутно. Чутко козаченька через три городи, що ходишь до дівчини. Чуб. V. 198. Справили таке весілля, що було чутко на всі царства. Чуб. II. 137. Словник української мови Грінченка