Значення в інших словниках
-
шар —
(суцільна розпростерта маса однорідної речовини) верства, пласт, товща, прошарок, (геологічні відкладення) нашарування, напластування.
Словник синонімів Полюги
-
шар —
(тонкий) прошарок, (тонюсінький) плівка; (вугілля) пласт, (осадових порід) ярус, нашаровання, сов. нашарування; (суспільний) верства.
Словник синонімів Караванського
-
шар —
ШАР¹, у, ч. 1. чого і без дод. Однорідна за складом речовина, що суцільною масою вкриває кого-, що-небудь, простягаючись у просторі. Над далекими горбами та ярами небо ніби зливалось з землею, вкритою товстим білим сніговим шаром (І.
Словник української мови у 20 томах
-
шар —
шар 1 іменник чоловічого роду однорідна частина чогось шар 2 іменник чоловічого роду куля розм.
Орфографічний словник української мови
-
шар —
-у, ч. 1》 чого і без додатка. Однорідна за складом речовина, що суцільною масою вкриває кого-, що-небудь, простягаючись у просторі. || Ряд, пласт однорідної речовини, матеріалу, який розміщується на чомусь або між іншими такими ж. || також зі сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
шар —
ВЕРСТВА́ (частина суспільного класу, соціальна група), ПРО́ШАРОК, ШАР рідше; СТАН заст. (із закріпленими законом спадкоємними правами та обов'язками); КО́ЛА мн. (певна група населення чи суспільні угруповання). В них (у творах Нечуя-Левицького) ми бачимо.
Словник синонімів української мови
-
шар —
Шар, ша́ру, -рові; шари́, -рі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
шар —
ШАР¹, у, ч. 1. чого і без додатка. Однорідна за складом речовина, що суцільною масою вкриває кого-, що-небудь, простягаючись у просторі. Над далекими горбами та ярами небо ніби зливалось з землею, вкритою товстим білим сніговим шаром (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
-
шар —
Шар, -ру м. 1) Слой. Шар землі. Мнж. 129. Положили в діжку шар капусти, шар яблук; та знов шар капусти, шар яблук. Кіев. г. 2) Рядъ. Сосн. у. Шаром стоять хати. Н. Вол. у. Шар полукіпків на полі. ум. шаро́к. Желех.
Словник української мови Грінченка