Значення в інших словниках
-
швабра —
[швабра] -рие, д. і м. -р'і, р. мн. швабр
Орфоепічний словник української мови
-
швабра —
ШВА́БРА, и, ж. Рід мітли з мачули, мотузків тощо, прикріплених до дерев'яної колодки, для миття, протирання підлоги, палуби і т. ін. – Мені зараз бракує, так би мовити, технічного оснащення. Швабра і щітка потрібні .. Вичищу і вимию все, аж блищатиме (В. Собко).
Словник української мови у 20 томах
-
швабра —
шва́бра іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
швабра —
И, ж. Довга, худа людина. От чому сучасним ідеалом краси вважаються швабри?
Словник сучасного українського сленгу
-
швабра —
-и, ж. Рід мітли з мачули, мотузків тощо, прикріплених до дерев'яної колодки, для миття, протирання підлоги, палуби тощо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
швабра —
ШВА́БРА, и, ж. Рід мітли з мачули, мотузків тощо, прикріплених до дерев’яної колодки, для миття, протирання підлоги, палуби і т. ін. — Мені зараз бракує, так би мовити, технічного оснащення. Швабра і щітка потрібні.. Вичищу і вимию все, аж блищатиме (Собко, Справа.., 1959, 237).
Словник української мови в 11 томах