Значення в інших словниках
-
шерсть —
(волосяний покрив тварин) вовна, руно, (переважно у хижаків) хутро, шуба.
Словник синонімів Полюги
-
шерсть —
шерсть – вовна Шерсть – волосяний покрив тварин; волокно, пряжа, тканина з нього. Похідне – шерстяний. Вовна – волосяний покрив переважно овець, кіз, верблюдів, а також волокно і пряжа, рідше тканина з такого покриву. Похідне – вовняний.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
шерсть —
ШЕРСТЬ – ВОВНА Шерсть, -і, ор. -тю. Волосяний покрив тварин; волокно, пряжа, тканина з такого покриву. Пох. шерстяний. Вовна. Волосяний покрив переважно овець, кіз, верблюдів, а також волокно й пряжа, рідше тканина з такого покриву. Пох. вовняний.
Літературне слововживання
-
шерсть —
(овеча) вовна, (коротка, цупка) щетина, (клубком) пряжа, шерстка
Словник синонімів Караванського
-
шерсть —
див. волосся
Словник синонімів Вусика
-
шерсть —
[шерс'т'] -т'і, ор. -т'у
Орфоепічний словник української мови
-
шерсть —
ШЕРСТЬ, і, ж. 1. Волосяний покрив тварин. В кошарі спорили раз дві Вівці понурі, У кого краща шерсть на шкурі (Л. Боровиковський); Дивлюсь, коло хати стоїть високий вороний кінь, прив'язаний до акації...
Словник української мови у 20 томах
-
шерсть —
шерсть іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
шерсть —
шерсть: ◊ проти ше́рсти гла́дити говорити або робити щось неприємне (Франко)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
шерсть —
Шерсть стрижуть і шкуру деруть. Коли когось дуже сильно визискують.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
шерсть —
-і, ж. 1》 Волосяний покрив тварин. || розм. Густий волосяний покрив на тілі, обличчі людини. 2》 Волокно з остриженого, вичесаного волосяного покриву тварин.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
шерсть —
гла́дити за ше́рстю кого і без додатка. Не суперечити, догоджати кому-небудь, поблажливо ставитися до когось. — Утремо ми запорожцям носа, як колись візьме наша, а тепер поки що треба гладити за шерстю (П. Куліш).
Фразеологічний словник української мови
-
шерсть —
ВОЛО́ССЯ (сукупність волосин на тілі людини), ВО́ВНА розм., ШЕ́РСТЬ розм., ВОЛОСІ́ННЯ розм.; РОСЛИ́ННІСТЬ розм. (перев. на обличчі); ЩЕТИ́НА розм. (коротке цупке на обличчі чоловіків). Старий жупан розхристався на грудях, а з пазухи..
Словник синонімів української мови
-
шерсть —
Шерсть, ше́рсти, -ті, ше́рстю
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
шерсть —
ШЕРСТЬ, і, ж. 1. Волосяний покрив тварин. В кошарі спорили раз дві Вівці понурі, У кого краща шерсть на шкурі (Бор., Тв., 1957, 176); Дивлюсь, коло хати стоїть високий вороний кінь, прив’язаний до акації, шерсть на йому аж вилискується проти місяця (Н.
Словник української мови в 11 томах
-
шерсть —
Шерсть, -ти ж. 1) Шерсть. Собака тоді була гола — без шерсти. Драг. 1. Гладив, гладив за шерстю, та як почав і проти шерсти. Ном. 2) Шероховатость кожи у малыхъ дѣтей. Мил. 32.
Словник української мови Грінченка