шок —
ШОК, у, ч. Загальний тяжкий розлад життєво важливих функцій організму, викликаний порушенням нервово-рефлекторної діяльності внаслідок фізичної чи психічної травми. – Згадав, юначе, як вас сюди привезли. Були такі, що вас вже й поховали наперед.
Словник української мови у 20 томах
шок —
шок іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
шок —
-у, ч., мед. Загальний тяжкий розлад життєво важливих функцій організму, спричинений порушенням нервової регуляції життєво важливих процесів; характеризується розладами гемодинаміки, дихання, обміну речовин. || перен. Стан пригніченості, розгубленості.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шок —
(франц. choc, букв. – поштовх, удар) сукупність загрозливих ознак у людини й ряду тварин, що їх спричинюють порушення нервової регуляції життєво важливих процесів. Характеризується розладами гемодинаміки, дихання, обміну речовин.
Словник іншомовних слів Мельничука
шок —
Загрозливий для життя стан людини, що є реакцією організму на важку травму, отруєння, втрату вел. кількості крові, контакт з алергеном та ін.; порушення серцевої діяльності, дихання, кровообігу, гіпертонія, набряки.
Універсальний словник-енциклопедія
шок —
ЗБЕНТЕ́ЖЕННЯ (стан незручності і деякої розгубленості), БЕНТЕ́ЖЕННЯ, ЗНІЯКОВІ́ННЯ, ЗНІЯКОВІ́ЛІСТЬ, НІ́Я́КОВІСТЬ, ЗАМІША́ННЯ, СУМ'ЯТТЯ́ підсил., НЕСТЯ́МА підсил., КОНФУ́З розм., ЗМІША́ННЯ рідко; ШОК підсил.
Словник синонімів української мови
шок —
ШОК, у, ч. Загальний тяжкий розлад життєво важливих функцій організму, викликаний порушенням нервово-рефлекторної діяльності внаслідок фізичної чи психічної травми. — Згадав, юначе, як вас сюди привезли. Були такі, що вас вже й поховали наперед.
Словник української мови в 11 томах