шок

ШОК, у, ч.

Загальний тяжкий розлад життєво важливих функцій організму, викликаний порушенням нервово-рефлекторної діяльності внаслідок фізичної чи психічної травми.

– Згадав, юначе, як вас сюди привезли. Були такі, що вас вже й поховали наперед. Страшенна втрата крові, нервовий шок... (Ю. Бедзик);

Небезпечним ускладненням інфаркту є серцева астма з розвитком набряку легень, шок з різким спадом кров'яного тиску (з наук. літ.);

Людина за своєю природою, завдяки високоорганізованій нервовій системі, не може довго терпіти надзвичайно сильного болю. В неї розвивається патологічний стан, що зветься шоком (з наук.-попул. літ.);

// перен. Стан пригніченості, розгубленості.

Шок у пана Дулькевича минув так само швидко, як і настав (П. Загребельний).

△ (1) Анафілакти́чний шок – тяжкий патологічний стан організму, спричинений алергією на повторне введення чужорідних білків, сироваток, медикаментів і т. ін.

Анафілактичний шок розвивається дуже швидко і може привести до смерті протягом кількох хвилин або годин після попадання алергену в організм (з наук. літ.);

Антибіотики часто спричиняють алергійні реакції, аж до анафілактичного шоку (із журн.).

Значення в інших словниках

1. шок — див. УДАР.  Словник синонімів Караванського
2. шок — Удар, ураза, зворух, штовх  Словник чужослів Павло Штепа
3. шок — шок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
4. шок — -у, ч., мед. Загальний тяжкий розлад життєво важливих функцій організму, спричинений порушенням нервової регуляції життєво важливих процесів; характеризується розладами гемодинаміки, дихання, обміну речовин. || перен. Стан пригніченості, розгубленості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шок — (франц. choc, букв. – поштовх, удар) сукупність загрозливих ознак у людини й ряду тварин, що їх спричинюють порушення нервової регуляції життєво важливих процесів. Характеризується розладами гемодинаміки, дихання, обміну речовин.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. шок — Загрозливий для життя стан людини, що є реакцією організму на важку травму, отруєння, втрату вел. кількості крові, контакт з алергеном та ін.; порушення серцевої діяльності, дихання, кровообігу, гіпертонія, набряки.  Універсальний словник-енциклопедія
7. шок — ЗБЕНТЕ́ЖЕННЯ (стан незручності і деякої розгубленості), БЕНТЕ́ЖЕННЯ, ЗНІЯКОВІ́ННЯ, ЗНІЯКОВІ́ЛІСТЬ, НІ́Я́КОВІСТЬ, ЗАМІША́ННЯ, СУМ'ЯТТЯ́ підсил., НЕСТЯ́МА підсил., КОНФУ́З розм., ЗМІША́ННЯ рідко; ШОК підсил.  Словник синонімів української мови
8. шок — ШОК, у, ч. Загальний тяжкий розлад життєво важливих функцій організму, викликаний порушенням нервово-рефлекторної діяльності внаслідок фізичної чи психічної травми. — Згадав, юначе, як вас сюди привезли. Були такі, що вас вже й поховали наперед.  Словник української мови в 11 томах