шумний —
ШУ́МНИЙ¹, а, е. 1. Який видає, утворює шум (див. шум¹ 1). Цього ранку, коли Ант вирушив на лови, в лісі було тихо, .. тільки десь сумно жалілись горлиці, каркав ворон, та ще в ярах, які перерізували ліс, дзвеніли шумні потоки (С.
Словник української мови у 20 томах
шумний —
шу́мний 1 прикметник який утворює шум шу́мний 2 прикметник пінявий
Орфографічний словник української мови
шумний —
I -а, -е. 1》 Який видає, утворює шум (див. шум I 1)). 2》 Який відбувається з шумом (див. шум I 1)), супроводжується шумом. || Сповнений шуму, пожвавлення, руху, суєти. || перен. Неспокійний, бурхливий, сповнений подій, тривог і т. ін. 3》 перен., розм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шумний —
БУРХЛИ́ВИЙ (про час, життя і т. ін. — сповнений різноманітних і неспокійних подій, переживань і т. ін.), БУ́РНИЙ рідше, БУРЛИ́ВИЙ рідше, ШУ́МНИЙ, БУРЕ́МНИЙ, БУ́РЯНИЙ, КИПУ́ЧИЙ, ПОЛУМ'Я́НИЙ поет. (ужив. при піднесено-позитивній характеристиці явища).
Словник синонімів української мови
шумний —
ШУ́МНИЙ¹, а, е. 1. Який видає, утворює шум ( див. шум¹ 1) Цього ранку, коли Ант вирушив на лови, в лісі було тихо, .. тільки десь сумно жалілись горлиці, каркав ворон, та ще в ярах, які перерізували ліс, дзвеніли шумні потоки (Скл.
Словник української мови в 11 томах
шумний —
Шумний, -а, -е Пѣнящійся. Приймав Бога зеленим вином.... усі святії шумнов горілков. Гол. II. 31. Шумна вода. Левиц. І. 443.
Словник української мови Грінченка