ідентифікувати

Тотожнити, витотожнювати, витотожнити, повитотожнювати, пототожнювати, пототожнити, постотожнювати, утотожнювати, утотожнити, поутотожнювати, однаковлювати, однаковити, пооднаковлювати, зоднаковлювати, зоднаковити, позоднаковлювати, самобутнити, висамобутнювати, висамобутнити, повисамобутнювати, зісамобутнювати, зісамобутнити, позісамобутнювати, усамобутнювати, усамобутнити, повсамобутнювати

Значення в інших словниках

1. ідентифікувати — Ідентифікува́ти: — ототожнювати [47] — ототожнювати, уподібнювати [42]  Словник з творів Івана Франка
2. ідентифікувати — Ототожнювати, уподібнювати; (особу) упізнавати, засвідчувати.  Словник синонімів Караванського
3. ідентифікувати — [ідеинтиеф'ікуватие] -уйу, -уйеиш  Орфоепічний словник української мови
4. ідентифікувати — ідентифікува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
5. ідентифікувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех., книжн. Те саме, що ототожнювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. ідентифікувати — УПОДІ́БНЮВАТИ (робити або визнавати кого-, що-небудь подібним до когось, чогось), ПРИРІ́ВНЮВАТИ, РІВНЯ́ТИ, НАБЛИЖА́ТИ, НАБЛИ́ЖУВАТИ, ОТОТО́ЖНЮВАТИ, ІДЕНТИФІКУВА́ТИ книжн. (визнавати цілком однаковим). — Док.  Словник синонімів української мови
7. ідентифікувати — Ідентифікува́ти, -фіку́ю, -ку́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. ідентифікувати — ІДЕНТИФІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., книжн. Те саме, що отото́жнювати. Вже тепер можна сказати, що Кобилянська мала б повне право випросити собі у вас те, щоб ви не ідентифікували себе з нею (Фр., XVI, 1955, 376).  Словник української мови в 11 томах