ідальго —
ІДА́ЛЬГО, рідше ГІДА́ЛЬГО, невідм., ч., іст. Іспанський дворянин, здебільшого зубожілий. Тільки те, що він одягнений в сірий спортивний костюм та давно не чищені жовті штиблети.., і відрізняло його від якого-небудь класичного гідальго чи донжуана (Ю.
Словник української мови у 20 томах
ідальго —
іда́льго іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
ідальго —
невідм., ч., іст. Іспанський дворянин.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ідальго —
іда́льго див. гідальго
Словник іншомовних слів Мельничука