ідальго

ІДА́ЛЬГО, рідше ГІДА́ЛЬГО, невідм., ч., іст.

Іспанський дворянин, здебільшого зубожілий.

Тільки те, що він одягнений в сірий спортивний костюм та давно не чищені жовті штиблети.., і відрізняло його від якого-небудь класичного гідальго чи донжуана (Ю. Збанацький);

Особа його [Франсіско Пісарро] була настільки непривабливою, що навіть іспанські гранди й дрібні дворяни гідальго намагалися відхреститися од нього (Ю. Бедзик);

У середньовічній Іспанії, щоб іменуватися ідальго за походженням, слід було довести, що всі твої бабусі й дідусі були ідальго (з наук.-попул. літ.);

Каторжники, яких звільнив благородний гідальго Дон Кіхот, опинившись на свободі, побили його камінням та обібрали (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. ідальго — Шляхтич еспанський, див. кабальєро  Словник чужослів Павло Штепа
2. ідальго — іда́льго іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. ідальго — невідм., ч., іст. Іспанський дворянин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ідальго — іда́льго див. гідальго  Словник іншомовних слів Мельничука