імперфект —
імперфе́кт іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
імперфект —
-а, ч., грам. Одна з форм минулого часу дієслова в індоєвропейських мовах, що виражає тривалу або повторну дію без вказівки на її закінчення в минулому.
Великий тлумачний словник сучасної мови
імперфект —
імперфе́кт (від лат. imperfectus – незакінчений, недоконаний) форма минулого часу дієслова в граматиці, яка виражає тривалу або повторну дію без вказівки на її закінчення в минулому.
Словник іншомовних слів Мельничука
імперфект —
ІМПЕРФЕ́КТ, а, ч., грам. Одна з форм минулого часу дієслова в індоєвропейських мовах, що виражає тривалу або повторну дію без вказівки на її закінчення в минулому. В морфології «Руської правди» виразно виступає відсутність імперфекта і аориста (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 26).
Словник української мови в 11 томах