імперфект

імперфе́кт

(від лат. imperfectus – незакінчений, недоконаний)

форма минулого часу дієслова в граматиці, яка виражає тривалу або повторну дію без вказівки на її закінчення в минулому.

Значення в інших словниках

1. імперфект — (грамат.) недоконаний минулий час  Словник чужослів Павло Штепа
2. імперфект — імперфе́кт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. імперфект — -а, ч., грам. Одна з форм минулого часу дієслова в індоєвропейських мовах, що виражає тривалу або повторну дію без вказівки на її закінчення в минулому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. імперфект — ІМПЕРФЕ́КТ, а, ч., грам. Одна з форм минулого часу дієслова в індоєвропейських мовах, що виражає тривалу або повторну дію без вказівки на її закінчення в минулому. В морфології «Руської правди» виразно виступає відсутність імперфекта і аориста (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 26).  Словник української мови в 11 томах