1. Словник іншомовних слів Мельничука

імперфект

імперфе́кт

(від лат. imperfectus – незакінчений, недоконаний)

форма минулого часу дієслова в граматиці, яка виражає тривалу або повторну дію без вказівки на її закінчення в минулому.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. імперфект — (грамат.) недоконаний минулий час Словник чужослів Павло Штепа
  2. імперфект — імперфе́кт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. імперфект — -а, ч., грам. Одна з форм минулого часу дієслова в індоєвропейських мовах, що виражає тривалу або повторну дію без вказівки на її закінчення в минулому. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. імперфект — ІМПЕРФЕ́КТ, а, ч., грам. Одна з форм минулого часу дієслова в індоєвропейських мовах, що виражає тривалу або повторну дію без вказівки на її закінчення в минулому. В морфології «Руської правди» виразно виступає відсутність імперфекта і аориста (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 26). Словник української мови в 11 томах