1. Великий тлумачний словник сучасної мови

імперфект

імперфе́кт

-а, ч., грам.

Одна з форм минулого часу дієслова в індоєвропейських мовах, що виражає тривалу або повторну дію без вказівки на її закінчення в минулому.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. імперфект — (грамат.) недоконаний минулий час Словник чужослів Павло Штепа
  2. імперфект — імперфе́кт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. імперфект — імперфе́кт (від лат. imperfectus – незакінчений, недоконаний) форма минулого часу дієслова в граматиці, яка виражає тривалу або повторну дію без вказівки на її закінчення в минулому. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. імперфект — ІМПЕРФЕ́КТ, а, ч., грам. Одна з форм минулого часу дієслова в індоєвропейських мовах, що виражає тривалу або повторну дію без вказівки на її закінчення в минулому. В морфології «Руської правди» виразно виступає відсутність імперфекта і аориста (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 26). Словник української мови в 11 томах