інжир —
інжи́р іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
інжир —
-у, ч. 1》 Фігове дерево; смоківниця, смоква. 2》 Солодкий м'ясистий плід цього дерева, що вживається звичайно сушеним; фіга, смоква.
Великий тлумачний словник сучасної мови
інжир —
інжи́р (тюрк.) субтропічне плодове дерево роду фікус родини шовковицевих. Культивують у субтропічних країнах. Супліддя вживають свіжими і переробляють.
Словник іншомовних слів Мельничука
інжир —
Довговічне плодове дерево зони тропіків і Середземномор'я; культивують задля солодких смачних плодів — фіґ (вважають, що вони стимулюють любовну енергію).
Універсальний словник-енциклопедія
інжир —
ІНЖИ́Р (фігове дерево; плід цього дерева), СМОКО́ВНИЦЯ (СМОКІВНИ́ЦЯ), СМО́КВА, ФІ́ГА, ВИ́ННА Я́ГОДА (сушені плоди). Татарки.. частували їх.. свіжим інжиром (М.
Словник синонімів української мови
інжир —
Інжи́р, -ру, -рові
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
інжир —
ІНЖИ́Р, у, ч. 1. Фігове дерево; смоківниця, смоква. Основні шкідники інжиру — метелиця, листоблішка та лубоїд (Колг. енц., II, 1956, 565). 2. Солодкий м’ясистий плід цього дерева, що вживається звичайно сушеним; фіга, смоква. Не випускаючи [гостей] ..
Словник української мови в 11 томах