інжир
ІНЖИ́Р, у, ч.
1. Фігове дерево; смоківниця, смоква.
Основні шкідники інжиру — метелиця, листоблішка та лубоїд (Колг. енц., II, 1956, 565).
2. Солодкий м’ясистий плід цього дерева, що вживається звичайно сушеним; фіга, смоква.
Не випускаючи [гостей] .., татарки.. частували їх.. свіжим інжиром (Коцюб., І, 1955, 289).
Словник української мови (СУМ-11)