інсульт —
Припадок; тут: спалах [XIX] Та можемо a priori міркувати, що протягом XVIII в. воно раз у раз погіршувалось в міру того, як щезала небезпека воєнних «інсульт», зміцнювалася адміністраційна та політична власть шляхти і грошова господарка звільна, але постійно витісняла натуральну [XIX]
Словник з творів Івана Франка
інсульт —
[інсул'т] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў
Орфоепічний словник української мови
інсульт —
інсу́льт іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
інсульт —
-у, ч. Раптове гостре порушення кровообігу мозку, яке супроводжується втратою свідомості й паралічем; апоплексія; грець. Ішемічний інсульт — інсульт, зумовлений зупинкою або значним зменшенням кровопостачання ділянки мозку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
інсульт —
інсу́льт (від лат. insulto – скачу, стрибаю) раптове гостре порушення кровообігу в головному мозку людини, яке супроводиться ушкодженням тканини мозку й розладом його функцій. Найчастіше спричинюється гіпертонічною хворобою, атеросклерозом та іншими захворюваннями.
Словник іншомовних слів Мельничука
інсульт —
Порушення кровообігу у певній ділянці мозку внаслідок закупорки чи розриву кровоносних судин; втрата свідомості, головний біль, блювота, паралічі.
Універсальний словник-енциклопедія
інсульт —
ІНСУ́ЛЬТ, у, ч. Раптове гостре порушення кровообігу мозку, яке супроводиться втратою свідомості й паралічем; апоплексія.
Словник української мови в 11 томах