інсульт

інсу́льт

-у, ч.

Раптове гостре порушення кровообігу мозку, яке супроводжується втратою свідомості й паралічем; апоплексія; грець.

Ішемічний інсульт — інсульт, зумовлений зупинкою або значним зменшенням кровопостачання ділянки мозку.

Спінальний інсульт — гостре порушення кровообігу в спинному мозку.

Церебральний інсульт — гостре порушення кровообігу в головному мозку.

Значення в інших словниках

1. інсульт — Припадок; тут: спалах [XIX] Та можемо a priori міркувати, що протягом XVIII в. воно раз у раз погіршувалось в міру того, як щезала небезпека воєнних «інсульт», зміцнювалася адміністраційна та політична власть шляхти і грошова господарка звільна, але постійно витісняла натуральну [XIX]  Словник з творів Івана Франка
2. інсульт — [інсул'т] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў  Орфоепічний словник української мови
3. інсульт — (мед.) грець, див. апоплексія  Словник чужослів Павло Штепа
4. інсульт — інсу́льт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
5. інсульт — інсу́льт (від лат. insulto – скачу, стрибаю) раптове гостре порушення кровообігу в головному мозку людини, яке супроводиться ушкодженням тканини мозку й розладом його функцій. Найчастіше спричинюється гіпертонічною хворобою, атеросклерозом та іншими захворюваннями.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. інсульт — Порушення кровообігу у певній ділянці мозку внаслідок закупорки чи розриву кровоносних судин; втрата свідомості, головний біль, блювота, паралічі.  Універсальний словник-енциклопедія
7. інсульт — ІНСУ́ЛЬТ, у, ч. Раптове гостре порушення кровообігу мозку, яке супроводиться втратою свідомості й паралічем; апоплексія.  Словник української мови в 11 томах