1. Великий тлумачний словник сучасної мови

інсульт

інсу́льт

-у, ч.

Раптове гостре порушення кровообігу мозку, яке супроводжується втратою свідомості й паралічем; апоплексія; грець.

Ішемічний інсульт — інсульт, зумовлений зупинкою або значним зменшенням кровопостачання ділянки мозку.

Спінальний інсульт — гостре порушення кровообігу в спинному мозку.

Церебральний інсульт — гостре порушення кровообігу в головному мозку.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інсульт — Припадок; тут: спалах [XIX] Та можемо a priori міркувати, що протягом XVIII в. воно раз у раз погіршувалось в міру того, як щезала небезпека воєнних «інсульт», зміцнювалася адміністраційна та політична власть шляхти і грошова господарка звільна, але постійно витісняла натуральну [XIX] Словник з творів Івана Франка
  2. інсульт — [інсул'т] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  3. інсульт — (мед.) грець, див. апоплексія Словник чужослів Павло Штепа
  4. інсульт — інсу́льт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. інсульт — інсу́льт (від лат. insulto – скачу, стрибаю) раптове гостре порушення кровообігу в головному мозку людини, яке супроводиться ушкодженням тканини мозку й розладом його функцій. Найчастіше спричинюється гіпертонічною хворобою, атеросклерозом та іншими захворюваннями. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. інсульт — Порушення кровообігу у певній ділянці мозку внаслідок закупорки чи розриву кровоносних судин; втрата свідомості, головний біль, блювота, паралічі. Універсальний словник-енциклопедія
  7. інсульт — ІНСУ́ЛЬТ, у, ч. Раптове гостре порушення кровообігу мозку, яке супроводиться втратою свідомості й паралічем; апоплексія. Словник української мови в 11 томах