інсульт
інсу́льт
[інсул'т]
-ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інсульт — Припадок; тут: спалах [XIX] Та можемо a priori міркувати, що протягом XVIII в. воно раз у раз погіршувалось в міру того, як щезала небезпека воєнних «інсульт», зміцнювалася адміністраційна та політична власть шляхти і грошова господарка звільна, але постійно витісняла натуральну [XIX] Словник з творів Івана Франка
- інсульт — (мед.) грець, див. апоплексія Словник чужослів Павло Штепа
- інсульт — інсу́льт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- інсульт — -у, ч. Раптове гостре порушення кровообігу мозку, яке супроводжується втратою свідомості й паралічем; апоплексія; грець. Ішемічний інсульт — інсульт, зумовлений зупинкою або значним зменшенням кровопостачання ділянки мозку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- інсульт — інсу́льт (від лат. insulto – скачу, стрибаю) раптове гостре порушення кровообігу в головному мозку людини, яке супроводиться ушкодженням тканини мозку й розладом його функцій. Найчастіше спричинюється гіпертонічною хворобою, атеросклерозом та іншими захворюваннями. Словник іншомовних слів Мельничука
- інсульт — Порушення кровообігу у певній ділянці мозку внаслідок закупорки чи розриву кровоносних судин; втрата свідомості, головний біль, блювота, паралічі. Універсальний словник-енциклопедія
- інсульт — ІНСУ́ЛЬТ, у, ч. Раптове гостре порушення кровообігу мозку, яке супроводиться втратою свідомості й паралічем; апоплексія. Словник української мови в 11 томах