інструментальний

інструмента́льний

[інструмеинтал'нией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інструментальний — інструмента́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. інструментальний — -а, -е. 1》 Прикм. до інструмент 1), 2). || Признач. для виготовлення інструментів. || Який виготовляє інструменти. || Признач. для зберігання інструментів. || Здійснюваний за допомогою інструментів. 2》 у знач. ім. інструментальна, -ної... Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. інструментальний — інструмента́льний той, що стосується інструмента; ¤ і-на музика – музика, що її виконують на інструментах (на відміну від співу); ¤ і-на сталь – вуглецева та легована сталь для виготовлення різального і вимірювального інструменту. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. інструментальний — Інструмента́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. інструментальний — ІНСТРУМЕНТА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до інструме́нт 1, 2. Інструментальне виробництво; // Признач. для виготовлення інструментів. За призначенням сталі поділяються на інструментальні — для виробництва інструментів .. і спеціальні (Метод. викл. фрез. спр. Словник української мови в 11 томах