інструментальний
інструмента́льний
той, що стосується інструмента;
¤ і-на музика – музика, що її виконують на інструментах (на відміну від співу);
¤ і-на сталь – вуглецева та легована сталь для виготовлення різального і вимірювального інструменту.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інструментальний — [інструмеинтал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- інструментальний — інструмента́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- інструментальний — -а, -е. 1》 Прикм. до інструмент 1), 2). || Признач. для виготовлення інструментів. || Який виготовляє інструменти. || Признач. для зберігання інструментів. || Здійснюваний за допомогою інструментів. 2》 у знач. ім. інструментальна, -ної... Великий тлумачний словник сучасної мови
- інструментальний — Інструмента́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- інструментальний — ІНСТРУМЕНТА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до інструме́нт 1, 2. Інструментальне виробництво; // Признач. для виготовлення інструментів. За призначенням сталі поділяються на інструментальні — для виробництва інструментів .. і спеціальні (Метод. викл. фрез. спр. Словник української мови в 11 томах