1. Великий тлумачний словник сучасної мови

інструментальний

інструмента́льний

-а, -е.

1》 Прикм. до інструмент 1), 2).

|| Признач. для виготовлення інструментів.

|| Який виготовляє інструменти.

|| Признач. для зберігання інструментів.

|| Здійснюваний за допомогою інструментів.

2》 у знач. ім. інструментальна, -ної, ж. Те саме, що інструментальня.

3》 Виконуваний на музичних інструментах. Інструментальна музика.

|| Який складається з музикантів, що грають на певних музичних інструментах.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інструментальний — [інструмеинтал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  2. інструментальний — інструмента́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. інструментальний — інструмента́льний той, що стосується інструмента; ¤ і-на музика – музика, що її виконують на інструментах (на відміну від співу); ¤ і-на сталь – вуглецева та легована сталь для виготовлення різального і вимірювального інструменту. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. інструментальний — Інструмента́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. інструментальний — ІНСТРУМЕНТА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до інструме́нт 1, 2. Інструментальне виробництво; // Признач. для виготовлення інструментів. За призначенням сталі поділяються на інструментальні — для виробництва інструментів .. і спеціальні (Метод. викл. фрез. спр. Словник української мови в 11 томах