інструментальний

ІНСТРУМЕНТА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Прикм. до інструме́нт 1, 2.

Інструментальне виробництво;

// Признач. для виготовлення інструментів.

За призначенням сталі поділяються на інструментальні — для виробництва інструментів .. і спеціальні (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 39);

// Який виготовляє інструменти.

Помимо того, що працював [Федір Іванович] на машинобудівному заводі.. слюсарем в інструментальному цеху,— з самої весни — голова заводського комітету (Головко, II, 1957, 441);

Інструментальна промисловість;

// Признач. для зберігання інструментів.

Інструментальна шафа;

// Здійснюваний за допомогою інструментів.

Інструментальні спостереження; Інструментальні виміри.

2. у знач. ім. інструмента́льна, ної, ж. Те саме, що інструмента́льня.

3. Виконуваний на музичних інструментах.

Інструментальна музика;

// Який складається з музикантів, що грають на певних музичних інструментах.

Склад інструментального ансамблю у вертепній виставі здебільшого народний (Укр. клас. опера, 1957, 28).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інструментальний — [інструмеинтал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  2. інструментальний — інструмента́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. інструментальний — -а, -е. 1》 Прикм. до інструмент 1), 2). || Признач. для виготовлення інструментів. || Який виготовляє інструменти. || Признач. для зберігання інструментів. || Здійснюваний за допомогою інструментів. 2》 у знач. ім. інструментальна, -ної... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. інструментальний — інструмента́льний той, що стосується інструмента; ¤ і-на музика – музика, що її виконують на інструментах (на відміну від співу); ¤ і-на сталь – вуглецева та легована сталь для виготовлення різального і вимірювального інструменту. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. інструментальний — Інструмента́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)