інструментальний
ІНСТРУМЕНТА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Прикм. до інструме́нт 1, 2.
Інструментальне виробництво;
// Признач. для виготовлення інструментів.
За призначенням сталі поділяються на інструментальні — для виробництва інструментів .. і спеціальні (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 39);
// Який виготовляє інструменти.
Помимо того, що працював [Федір Іванович] на машинобудівному заводі.. слюсарем в інструментальному цеху,— з самої весни — голова заводського комітету (Головко, II, 1957, 441);
Інструментальна промисловість;
// Признач. для зберігання інструментів.
Інструментальна шафа;
// Здійснюваний за допомогою інструментів.
Інструментальні спостереження; Інструментальні виміри.
2. у знач. ім. інструмента́льна, ної, ж. Те саме, що інструмента́льня.
3. Виконуваний на музичних інструментах.
Інструментальна музика;
// Який складається з музикантів, що грають на певних музичних інструментах.
Склад інструментального ансамблю у вертепній виставі здебільшого народний (Укр. клас. опера, 1957, 28).
Значення в інших словниках
- інструментальний — [інструмеинтал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- інструментальний — інструмента́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- інструментальний — -а, -е. 1》 Прикм. до інструмент 1), 2). || Признач. для виготовлення інструментів. || Який виготовляє інструменти. || Признач. для зберігання інструментів. || Здійснюваний за допомогою інструментів. 2》 у знач. ім. інструментальна, -ної... Великий тлумачний словник сучасної мови
- інструментальний — інструмента́льний той, що стосується інструмента; ¤ і-на музика – музика, що її виконують на інструментах (на відміну від співу); ¤ і-на сталь – вуглецева та легована сталь для виготовлення різального і вимірювального інструменту. Словник іншомовних слів Мельничука
- інструментальний — Інструмента́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)